РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯ-РЕАБІЛІТОЛОГА.

Серед основних чинників, які обумовлюють високі показники порушень опорно-рухового апарату є низький рівень фізичної активності дітей, неправильно підібрані меблі, нерівномірно розподілене навантаження на хребет. Це призводить спочатку до функціональних порушень, а згодом і до формування органічних змін в дитячому організмі.

Сколіоз - це найпоширеніше захворювання опорно-рухової системи серед дітей і підлітків, якому легко запобігти або зупинити при перших проявах, знаючи основні принципи профілактики. Разом з тим, неуважність батьків і задавненість хвороби, в майбутньому може призвести до ускладнень, які важко коригувати, і навіть спричинити інвалідність.

Сколіоз – це захворювання опорно-рухового апарату, що характеризується викривленням хребта у боковій площині з розворотом хребців (торсією) навколо своєї вертикальної осі, що веде до функціональних порушень у роботі органів грудної клітки, а також косметичних дефектів.

Сколіоз починається та прогресує в юності, під час посиленого росту дитини. Зі збільшенням викривлення зростає тенденція до погіршення загального стану дитини.

Основою профілактики сколіозу – є профілактика порушеної постави. Найважливіша умова правильної постави — нормальний розвиток хребта.

Якщо положення тіла правильне, то негативних змін у стані здоров’я дитини не відбудеться, це стосується стану кісток та м’язів. Якщо дитина чи підліток неправильно сидить за партою чи столом, викривляючись в ту або іншу сторону, то це може призвести до сколіозу.

Важливо, щоб дитина сиділа прямо, не згинаючи тулуба, голова злегка нахилена вперед, ноги впираються в підлогу всією ступнею і зігнуті в кульшових, колінних і гомілковостопних суглобах під прямим кутом, спина повинна спиратися на спинку стільця або крісла, а стегна лежати на двох третинах сидіння. Не можна щоб дитина сиділа, поклавши одну ногу на другу або прибравши ноги під сидіння, адже це призводить до порушення постави. Особливо потрібно стежити за плечима – вони повинні бути на одному рівні, не можна спиратися на одну руку, лікті повинні лежати на столі.

Меблі, якими користується дитина, повинні відповідати її зросту. Підбирати дитячі меблі слід з урахуванням фізіологічних особливостей і зростання. Причому, це стосується не тільки шкільної парти. Меблі для дошкільнят теж повинні відповідати віку. Від сумки краще відмовитися на користь рюкзака. Купуючи портфель, вибирайте ранець з лямками з м’якого матеріалу, так навантаження буде розподілена рівномірно і постава дитини не зіпсується.

Підлітковий вік — складний період життя, коли чадо починає «відбиватися від рук». Замість ранкових спортивних вправ йому хочеться подовше поспати, бо він допізна засидівся за комп’ютером. Дівчатка замість зручного взуття вимагають туфлі на підборах, носіння яких не дуже корисно для формування правильної постави. Завдання батьків в цей складний період – доброзичливо розказати дитині про причини і наслідки сколіозу. Харчування дитини має бути збалансованим і повноцінним. Додайте в раціон продукти з кальцієм, який сприяє зміцненню опорно-рухового апарату: вівсянка, соя, мигдаль, сардини, сир, риба, зелень. Для розвитку правильної постави і профілактики сколіозу необхідний нормальний розвиток м’язового апарату, що досягається виконанням фізичних вправ помірної інтенсивності (ЛФК та фізична праця).

Тому важливо для профілактики сколіозу ведення активного способу життя: з малих років необхідно перебувати в стані руху від 4 до 6 годин на добу, проведення ранкової гімнастики, заняття ходьбою, бігом, плаванням, проведення активного відпочинку — це необхідний кожній дитині руховий мінімум. Можна облаштувати спортивний куток і вдома: для цього підійде шведська стінка або драбинка, поперечина або кільця. А на підлогу потрібно покласти паралоновий мат або матрац.

Рекомендації для гіперактивних дітей

Добре відомо, і не тільки лікарям, що заняття фізкультурою зміцнюють здоров'я людини, а часто навіть рятують його від різних захворювань. Фізичні вправи покращують роботу серцево-судинної і дихальної системи, покращують обмін речовин, зміцнюють м'язи і тканини, збільшують кисневий обмін, виводять шлаки, знімають м'язову втому, насичують організм людини додатковою енергією.

Але як бути з дітьми, у яких є або передбачається (в ранньому віці) синдром дефіциту уваги з гіперактивністю? Адже вони і без того рухаються понад усяку міру. Не стане для них «тяжким тягарем» додаткове фізичне навантаження?

Дослідження вітчизняних і зарубіжних фахівців показують, що не стане. Більш того, лікування дітей з СДУГ обов'язково повинно включати фізичну реабілітацію. Систематичні заняття гімнастикою сприяють тому, що дитина стає більш спокійною. У неї виробляється правильна координація рухів, відновлюються поведінкові реакції, нормалізується сон, розвивається кістково-м'язова система. Крім того, гімнастика надає загальнозміцнюючу дію на весь організм, що також надзвичайно важливо. Звісно, не всякі заняття фізкультурою корисні таким дітям.

По-перше, вони повинні проводитися під контролем педіатра, невропатолога і лікаря ЛФК. Це, природно, не означає, що робити гімнастику потрібно тільки в спеціальних залах, суворо по годинах. Безумовно, вдома або на дачі з мамою це буде ще більш корисно. Адже вправи з лікувальної фізкультури дають бажані результати лише в тому випадку, якщо вони проводяться довгостроково, регулярно (добре навіть розбити їх на окремі цикли і проводити кілька разів протягом дня), з поступовим збільшенням навантаження. Але показати мамі їх повинен лікар лікувальної фізкультури або вчитель-реабілітолог, якого необхідно постійно інформувати про результати. З фахівцем треба обговорювати, які вправи корисні і подобаються дитині, які ні, що додати, а що виключити.

По-друге, необхідно мати на увазі, що гіперактивним дітям не слід брати участь в іграх, де сильно виражені емоції: змагання, командні ігри (футбол, баскетбол), показові виступи.

По-третє, перш ніж приступити до занять, дитина повинна пройти медичний огляд, щоб знати, чи не буде додаткове навантаження шкідливим для інших органів і систем.

По-четверте, варто пам'ятати, що це все-таки лікувальна фізкультура і вона має конкретну спрямованість. Дуже непогано поєднувати її з плаванням або заняттями індивідуальними видами спорту (якщо дитині вони цікаві).

У перший рік життя дитини (див. Лікувальна гімнастика і масаж при порушеннях функції центральної нервової системи) використовуються рефлекторні, пасивні, пасивно-активні та активні рухи. З метою:

• збільшити рухливість дитини, навчити її правильно повзати, ходити, бігати;

• розвинути вестибулярний апарат;

• розвинути мануальні навички (ручна спритність).

У другий рік використовуються такі вправи: ходьба, повзання і переповзання, вправи на рівновагу та загальнозміцнюючі рухливі ігри (15-20 хвилин), повільний біг. (Виключаються стрибки в глибину та вистрибування вгору з високою амплітудою.)З метою:

• удосконалити у дитини навички ходьби по рівній гладкій поверхні;

• навчити її плавно підніматися і спускатися по пересіченій місцевості;

• навчити виконувати конкретні завдання.

В третій рік (перша криза в індивідуальному розвитку людини) використовуються в основному ігрові вправи, вправи, спрямовані на розвиток моторики пальців та загальнозміцнюючі.З метою: створити і закріпити основний фонд рухів дитини.

У четвертий рік використовуються більш складні вправи. Перед дитиною ставляться конкретні завдання: виконати вправу до кінця, зупинитися за сигналом і т. д. Поступово треба переходити від показу вправ до словесного пояснення.

Необхідно берегти дитину від надсильних подразників і емоційних перевантажень.