ГРАФІК
роботи вчителя-логопеда
КОМУНАЛЬНОЇ УСТАНОВИ «ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР» БЛИЗНЮКІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Дні тижня | Час роботи | Обідня перерва | Час роботи | Кількість відпрацьованих годин |
Понеділок | 08.00-12.00 | 12.00-13.00 | 13.00-16.30 | 7 год. 30 хв. |
Вівторок | 08.00-12.00 | 12.00-13.00 | 13.00-16.30 | 7 год. 30 хв. |
Середа | 08.00-12.00 | 12.00-13.00 | 13.00-16.30 | 7 год. 30 хв. |
Четвер | 08.00-12.00 | 12.00-13.00 | 13.00-16.30 | 7 год. 30 хв. |
П’ятниця | 08.00-12.00 | 12.00-13.00 | 13.00-15.00 | 6 год. 00 хв. |
Всього відпрацьованих годин на тиждень | 36 год. |
Робота вчителя-логопеда в аспекті інклюзивної освіти
Чільне місце в інклюзивній формі навчання посідає корекційно-розвивальна
робота з дітьми, які мають певні особливості, порушення психофізичного
розвитку. Неоціненне значення має корекція мовленнєвих порушень (усного і
письмового мовлення) і для становлення особистості.
До масових класів, груп залучаються діти з важкими мовленнєвими
порушеннями, вадами слуху, зору, затримкою психічного розвитку. Вони стають
частинкою життя дитячого колективу. До них ставляться як до рівних, з повагою,
й сприймають їх такими, якими вони є. А це те право, що ним усі ми користуємось
як члени суспільства.
Гасло в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами - "Повір у
себе!"
Для здійснення корекційної допомоги в освітньому закладі повинні бути
створено всі умови: логопедичний кабінет, обладнаний за сучасними вимогами,
розташований у зручному для дітей і батьків місці. Він світлий, ошатний, мати
належне матеріально-технічне забезпечення та добору меблів. Каталоги літератури,
дидактичних посібників, ігор, систематизація різноманітних матеріалів за
напрямками роботи допомагають педагогові швидко дібрати потрібний матеріал для
роботи з кожною дитиною.
Основні структурні компоненти
професійної діяльності вчителя-логопеда:
- діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин
порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження
мовлення);
- складання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною
дитиною;
- визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів;
- вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;
корекційно-розвивальної роботи;
- корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення;
- надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родин до,
корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення;
- співпраця з медичним персоналом закладу та поліклініки;
- аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини,
ведення документації та складання звітів;
- участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта;
- пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.
Пріоритетні завдання логопедичної
корекції:
- подолання порушень усного і писемного мовлення;
- розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання,
письмо);
- формування фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторін мови,
зв'язного мовлення;
- формування комунікативних умінь;
- розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної моторики
- розвиток просодики (темп, ритм, тембр, сила голосу, інтонування, емоційне
забарвлення тощо);
- розвиток психічних процесів (увага, пам'ять, мислення, уява тощо).
Основне змістове наповнення корекційно-компенсаторної роботи з дітьми, що
мають особливі потреби, відповідає державним вимогам до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів та стандарту спеціальної освіти і реалізується через
застосування спеціальних методів та форм навчання, технічних засобів,
спеціального обладнання. Систему корекційної роботи чітко й структуровано
відображено в моделях та схемах ( Див. додаток)
- зміст корекційної роботи;
- взаємодія вчителя-логопеда з дитиною через різні форми роботи й види
діяльності;
- етапи корекції фонетичних порушень;
- види артотерапії;
- форми взаємодії між учителем-логопедом, родиною та громадськістю.
Реалізація такої системи корекційної роботи, спільні дії педагогів,
батьків, медиків безсумнівно забезпечать високу результативність.
Учитель-логопед і вихователі, вчителі початкових класів використовують різні
методи і форми корекційного навчання, що передбачають кооперативну роботу дітей
у малих групах, у парах. Це сприяє здобуттю ними соціальних навичок, формує
почуття товариськості та взаємної відповідальності. В інклюзивному класі
(групі) у дитини з вадами з'являється бажання бути потрібною, що спонукає до
здобуття нових навичок, знань.
Актуальною, цікавою і досить ефективною є спільна форма роботи педагогічних
працівників - бінарні уроки, бінарні заняття вчителя-логопеда з вихователем чи
вчителем початкових класів, учителя-логопеда з психологом, соціальним
працівником, вчителя-логопеда з музичним керівником, на яких одночасно
реалізуються корекційні, навчальні, виховні завдання. До таких форм роботи
корисно залучати батьків, бажано, щоб вони брали якнайактивнішу участь у
навчально-корекційному процесі.
Щоб надати корекційній роботі мовленнєво-діяльнісної спрямованості, варто
використовувати прийоми ігротерапії, артотерапії, дуже ефективні в роботі з
дошкільниками та молодшими школярами, які мають порушення мовлення, зору,
слуху, затримку психічного розвитку, ДЦП, розумову відсталість, як
індивідуально, так і з підгрупами, у формі тематичних занять, вправ, ігор,
інсценівок, свят, етюдів тощо.